У цивільному праві виділяють спільну часткову власність та спільну сумісну. Що це таке і як можна всім цим розпоряджатися? Постараємося описати основні моменти, пов’язані саме з продажем такої.
Загальна спільна власність та, де частка кожного з власників не визначена. Наочним прикладом може служити власність подружжя придбана в шлюбі. Сюди також можна віднести майно сім’ї, яке було придбано в якості спільної праці, наприклад, будівництво будинку, дачі і будь-якого іншого виду нерухомості. Все це спільна сумісна власність.
Спільна часткова власність, це власність двох і більше осіб з чітко певною часткою кожного з них. Як приклад можна вказати приватизацію житла в 90-х роках, коли рівними частками всі прописані в квартирі члени сім’ї отримували у власність квадратні метри. Також багато родичів в рівних частках отримують у спадок нерухомість.
Якщо майно не зафіксовано договором в строгих частках між власниками, то воно апріорі є спільним.
Один із власників майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, може розпорядитися спільним майном тільки при вирішенні всіх інших сторін. При операціях з нерухомістю, яку належить реєструвати у нотаріуса або держреєстратора, згода всіх власників має бути виражена письмово і завірена. Тому покупцеві квартири або будинку потрібно бути максимально уважним, коли мова йде про угоду, де нерухомість була придбана в шлюбі. Відсутність письмової згоди один з подружжя веде до порушення законодавства і вирішується вже в судовому ключі, угода є недійсною.
361 стаття Цивільного кодексу України вказує, що співвласник може продати свою частку в будь-який момент, але першочергово інші власники мають право на покупку його частки. Як правило, всіх учасників спільної часткової власності повідомляють нотаріально щоб уникнути конфліктних ситуацій. Якщо через місяць від інших пайових власників не надходить бажання купити вашу частку або ви отримуєте відмову, то продаж іншій особі вашої частки буде вважатися законним.
Також співвласники втрачають право на придбання вашої частки, якщо ви вирішили її подарувати, обміняти або виставили на публічні торги.
Власники спільної сумісної власності вирішують питання продажу спільно, тому що частка кожного не визначена і в документах не прописана. Тому продаж ускладнюється тим, що при позитивному рішенні всіх співвласників доведеться свою частину виділяти в натурі і тільки потім продавати. А якщо хтось із власників або всі відразу відмовлять, то продаж своєї частки практично неможливий. Але вирішити проблему все ж можна виділивши конкретно свою частку в загальному спільному майні звернувшись до суду. Таким чином ви стаєте пайовиком і маєте право розпоряджатися своєю власністю, як описано вище.
Для продажу частки нерухомості вам знадобляться правовстановлюючі документи:
рішення суду або договір про виділення частки, купівля-продаж, або дарча, або приватизація частки, підтвердження спадщини та інше;
паспорт, ідентифікаційний код, паспорти інших співвласників;
технічний паспорт;
експертна оцінка;
відмова інших власників від покупки вашої частки;
довідка про прописаних на вашій житлоплощі.
Оскільки ситуації бувають різні, то в деяких випадках необхідно буде надати дозвіл одного з подружжя, органів опіки (якщо співвласник неповнолітній), банку та інші документи.
